продрімати
ПРОДРІМАТИ, аю, аєш, док. 1. неперех. Дрімати (у 1 знач.) якийсь час. Мабуть, і години не продрімав Друзь перед світанком (Шовк., Людина.., 1962, 236); На току пшеницю маю - Поки ніч я продрімаю, Ту пшеницю, царю, ти Геть усю обмолоти (Перв., Казка.., 1958, 43).
2. перех., розм. Дрімаючи, пропустити кого-, що-небудь.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | продрімаю | продрімаємо |
2 особа | продрімаєш | продрімаєте |
3 особа | продрімає | продрімають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | продрімав | продрімали |
Жіночий рід | продрімала | |
Середній рід | продрімало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | продрімаймо | |
2 особа | продрімай | продрімайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | продрімавши |