пролизувати
ПРОЛИЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОЛИЗАТИ, ижу, ижеш, док., перех. Лижучи (звичайно язиком), очищати що-небудь від чогось. Крізь напічне віконце, що замережане морозом, Каховку можна було побачити, якою забажаєш. Пролизавши язиком замерзлу шибку, сягаючи оком за небокрай, Данько бачив уже свою Каховку містом щастя (Гончар, І, 1959, 6); // Лизанням псувати, знищувати що-небудь. Змія сіла коло кузні і давай вогненним язиком двері пролизувати (Укр.. казки, 1951, 136); * Образно. Не будь солодкий, бо пролижуть, не будь гіркий, бо розплюють (Номис, 1864, № 4602); // перен. Силою води руйнувати що-небудь; руйнуючи, утворювати щось (про течію річки, струмка і т. ін.). Заздрячи [глибокому річищу], люто струмок воркотів і пролизував глинясті кручі (Дн. Чайка, Тв., 1960, 175); Серед греблі вода пролизала рівчак, в рівчаку стояла вода (Н.-Лев., IV, 1956, 104).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пролизую | пролизуємо |
2 особа | пролизуєш | пролизуєте |
3 особа | пролизує | пролизують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пролизуватиму | пролизуватимемо |
2 особа | пролизуватимеш | пролизуватимете |
3 особа | пролизуватиме | пролизуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пролизував | пролизували |
Жіночий рід | пролизувала | |
Середній рід | пролизувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пролизуймо | |
2 особа | пролизуй | пролизуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | пролизуючи | |
Минулий час | пролизувавши |