пролом
ПРОЛОМ, у, ч. 1. Дія за знач. проломити, проломлювати і проломитися, проломлюватися. Пролом стіни .
2. Проламаний отвір, зроблений прохід у чому-небудь, діра, продавлена, пробита в чомусь. Гнався постом засідатель На чиюсь біду. Серед ставу й заломився На тонкім льоду. Б'ються соцькі й розсильнії, Б'ються й рибаки, Водять шнури край пролому (Рудан., Тв., 1959, 162); Оточена з усіх боків гусарами, виїздить через пролом у стіні карета коронного гетьмана (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 529); І раптом - тріск! І раптом - хиже рило [свині] Через пролом продерлося вперед, Звалило вулик І пірнуло в мед (Іванович, Перебендя.., 1960, 92); Козаки рубали вози, розтягували їх і вривалися в утворені проломи (Кач., II, 1958, 466).
Пробити (зробити, вибити і т. ін .) пролом у чому - нанести серйозний удар чому-небудь, підірвати основи чогось. Щасливий благовіст часу - громовий удар дзвону Жовтневої революції в Росії - сколихнув світ. Одним могутнім ударом було пробито пролом у міжнародному фронті однодумців-багатіїв (Чаб., Шляхами.., 1961, 132); Її [Великої Жовтневої соціалістичної революції] величезне міжнародне значення полягає в тому, що робітничий клас Росії перший зробив пролом у світовій системі імперіалізму (Іст. УРСР, II, 1957, 59); 1848 рік стряс той штучний будинок мудрого політика [Меттерніха], вибив пролом в мурі, і хвиля свіжого, революційного духу вдарила на Австрію (Фр., Публіцистика, 1953, 6).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пролом | проломи |
Родовий | пролому | проломів |
Давальний | проломові, пролому | проломам |
Знахідний | пролом | проломи |
Орудний | проломом | проломами |
Місцевий | на/у проломі | на/у проломах |
Кличний | проломе | проломи |