промайнувати
ПРОМАЙНУВАТИ, ую, уєш, док., перех., розм. Безрозсудливо, безглуздо витратити що-небудь, втратити через неощадливість, необачність; промарнувати. Сергій, допавшись до батькового добра, програв, промайнував .. усе своє добро (Н.-Лев., V, 1966, 142).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | промайную | промайнуємо |
2 особа | промайнуєш | промайнуєте |
3 особа | промайнує | промайнують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | промайнував | промайнували |
Жіночий рід | промайнувала | |
Середній рід | промайнувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | промайнуймо | |
2 особа | промайнуй | промайнуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | промайнувавши |