промисловик
ПРОМИСЛОВИК, а, ч. 1. Людина, яка займається промислом (у 1 знач.). З настанням осені мисливці-промисловики вирушають на полювання (Знання.., 9, 1969, 17); В останні роки українські біологи допомогли промисловикам розширити видобуток ще одного цінного продукту моря - водоростей (Наука.., 10, 1967, 27).
2. Той, хто працює на промислі (у 2 знач.). Бориславські промисловики дали понад план близько 200 тонн нафти і 10000 кубометрів попутного газу (Рад. Укр., 6.I 1967, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | промисловик | промисловики |
Родовий | промисловика | промисловиків |
Давальний | промисловикові, промисловику | промисловикам |
Знахідний | промисловика | промисловиків |
Орудний | промисловиком | промисловиками |
Місцевий | на/у промисловику, промисловикові | на/у промисловиках |
Кличний | промисловику | промисловики |