пронизуватий
ПРОНИЗУВАТИЙ, а, е. Те саме, що пронизливий.
Різкий, пронизуватий вітер тріпав прапори й стяги і гнав по млистому небу клочками пошарпані хмари (Стар., Облога.., 1961, 9); Радюк важко зітхнув. І його гострі, пронизуваті карі очі неначе припали росою (Н.-Лев., І, 1956, 616); Боявся Пампушка й пронизуватого погляду цього козацького полковника (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 127); - Матінко! рятуйте - верещав пронизуватий жіночий голос, покриваючи шум боротьби (Коцюб., І, 1955, 351).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пронизуватий | пронизувата | пронизувате | пронизуваті |
Родовий | пронизуватого | пронизуватої | пронизуватого | пронизуватих |
Давальний | пронизуватому | пронизуватій | пронизуватому | пронизуватим |
Знахідний | пронизуватий, пронизуватого | пронизувату | пронизувате | пронизуваті, пронизуватих |
Орудний | пронизуватим | пронизуватою | пронизуватим | пронизуватими |
Місцевий | на/у пронизуватому, пронизуватім | на/у пронизуватій | на/у пронизуватому, пронизуватім | на/у пронизуватих |