проносний
ПРОНОСНИЙ, а, е. Який прискорює спорожнення кишечника. Окремо слід спинитися на правилах приймання проносних засобів (рицинова олія, проносні солі ), які мають неприємний смак (Заг. догляд за хворими, 1957, 164); // у знач. ім. проносне, ного, с . Лікарський засіб, що застосовують у медицині та ветеринарії для прискорення спорожнення кишечника. Лляну олію вживали не тільки для харчування, але й як проносне (Нар. тв. та етн., 6, 1968, 57); На самому початку захворювання [на дизентерію] необхідно давати проносне, щоб видалити всі рештки харчової кашки (Хвор. дит. віку, 1955, 98).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | проносний | проносна | проносне | проносні |
Родовий | проносного | проносної | проносного | проносних |
Давальний | проносному | проносній | проносному | проносним |
Знахідний | проносний, проносного | проносну | проносне | проносні, проносних |
Орудний | проносним | проносною | проносним | проносними |
Місцевий | на/у проносному, проноснім | на/у проносній | на/у проносному, проноснім | на/у проносних |
проносне
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | проносне | проносні |
Родовий | проносного | проносних |
Давальний | проносному | проносним |
Знахідний | проносний | проносні |
Орудний | проносним | проносними |
Місцевий | на/у проносному, проноснім | на/у проносних |
Кличний | проносне | проносні |