пропагандист
ПРОПАГАНДИСТ, а, ч. Особа, що займається пропагандою - виступає перед трудящими з бесідами, доповідями, лекціями тощо, проводить політзаняття і т. ін. Кожній міській, районній партійній організації під силу підготувати необхідну кількість пропагандистів і особливо агітаторів, залучивши до цієї роботи партійний актив, найбільш підготовлених слухачів системи політичної освіти (Матер. XXI з. КП України, 1960, 75); Олесь ввійшов до активу комсомольців-пропагандистів і агітаторів (Донч., VI, 1957, 610); // Те саме, що популяризатор. Іван Франко - щирий і послідовний друг російського народу і пристрасний пропагандист передової російської літератури в Галичині (Рильський, IX, 1962, 39); Золотими літерами вписана в історію міжслов'янських контактів діяльність Лисенка як пропагандиста слов'янської пісні (Мист., 3, 1968, 7).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пропагандист | пропагандисти |
Родовий | пропагандиста | пропагандистів |
Давальний | пропагандистові, пропагандисту | пропагандистам |
Знахідний | пропагандиста | пропагандистів |
Орудний | пропагандистом | пропагандистами |
Місцевий | на/у пропагандисті, пропагандистові | на/у пропагандистах |
Кличний | пропагандисте | пропагандисти |