проплакувати
ПРОПЛАКУВАТИ, ую, уєш, недок .. ПРОПЛАКАТИ, ачу, ачеш, док. 1. тільки док., неперех. Плакати якийсь час. Допізна дівчина проплакала, і крізь міцний сон не стихало серце боліти (Л. Янов., І, 1959, 421); Мотря вибігла з хати, забилась під повітку й там проплакала до ранку (Панч, В дорозі, 1959, 191); * Образно. Хмарна ніч проплаче аж до ранку Дощем рясним невтішних сліз... (Олесь, Вибр., 1958, 40).
2. перех. і неперех. Плакати довго і часто. В пишнім будуарі, обвішанім коврами й дзеркалами та наповненім пахощами, проплакувала [пані Олімпія] дні й ночі (Фр., VII, 1951, 11).
@ Проплакати очі - довго і часто плачучи, зіпсувати собі зір. Висохну од жалю і проплачу очі, Тебе не забуду ані вдень ні вночі (Чуб., V, 1874, 264).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | проплакую | проплакуємо |
2 особа | проплакуєш | проплакуєте |
3 особа | проплакує | проплакують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | проплакував | проплакували |
Жіночий рід | проплакувала | |
Середній рід | проплакувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | проплакуймо | |
2 особа | проплакуй | проплакуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | проплакувавши |