проповідуваний
ПРОПОВІДУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до проповідувати. Нема нічого більше нам чужого й неприйнятного, як проповідувана Достоєвським ідея страждання, що ним і тільки начебто ним «очищається» людина (Рильський, Веч. розмови, 1964, 89); Митець, відповідно до проповідуваного ним суспільно-естетичного ідеалу, художньо формує відображувану дійсність, відповідно спрямовує її (Мист., 5, 1961, 12).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | проповідуваний | проповідувана | проповідуване | проповідувані |
Родовий | проповідуваного | проповідуваної | проповідуваного | проповідуваних |
Давальний | проповідуваному | проповідуваній | проповідуваному | проповідуваним |
Знахідний | проповідуваний, проповідуваного | проповідувану | проповідуване | проповідувані, проповідуваних |
Орудний | проповідуваним | проповідуваною | проповідуваним | проповідуваними |
Місцевий | на/у проповідуваному, проповідуванім | на/у проповідуваній | на/у проповідуваному, проповідуванім | на/у проповідуваних |