прорахунок
ПРОРАХУНОК, нку, ч. Помилка у діях, припущеннях, задумах і т. ін. Важко знайти письменника, який ніколи б не зазнавав творчих прорахунків (Рад. літ-во, 2, 1963, 127).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | прорахунок | прорахунки |
Родовий | прорахунку | прорахунків |
Давальний | прорахункові, прорахунку | прорахункам |
Знахідний | прорахунок | прорахунки |
Орудний | прорахунком | прорахунками |
Місцевий | на/у прорахунку | на/у прорахунках |
Кличний | прорахунку | прорахунки |