пророщений
ПРОРОЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проростити. Гнізда, де зійшло по одній рослині або зовсім нема сходів, ми підсіваємо вологим, трохи пророщеним насінням (Рад. Укр., 22.І 1961, 4); // у знач. прикм. З метою поповнення раціонів вітамінами рекомендується добавляти до кормів пророщене зерно (Свинар., 1956, 147).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пророщений | пророщена | пророщене | пророщені |
Родовий | пророщеного | пророщеної | пророщеного | пророщених |
Давальний | пророщеному | пророщеній | пророщеному | пророщеним |
Знахідний | пророщений, пророщеного | пророщену | пророщене | пророщені, пророщених |
Орудний | пророщеним | пророщеною | пророщеним | пророщеними |
Місцевий | на/у пророщеному, пророщенім | на/у пророщеній | на/у пророщеному, пророщенім | на/у пророщених |