прорішка
ПРОРІШКА, и, ж. 1. Зменш. до проріха. Пазуха трохи розійшлася, і крізь ту невеличку прорішку біліло тіло (Мирний, III, 1954, 281); Заєць уже збігав до підборщика хутра, той йому вже на всі прорішки попідбирав .. шматочки (Вишня, II, 1956, 129).
2. діал. Вид шапки. Шапки були прорішки, а тепер усе кучми (Сл. Гр.).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | прорішка | прорішки |
Родовий | прорішки | прорішок |
Давальний | прорішці | прорішкам |
Знахідний | прорішку | прорішки |
Орудний | прорішкою | прорішками |
Місцевий | на/у прорішці | на/у прорішках |
Кличний | прорішко | прорішки |