просмердіти
ПРОСМЕРДІТИ, джу, диш, док., перех., розм. Просочити, наповнити що-небудь неприємним запахом. - Лежать ваші сорочки цілісінькі й новісінькі в скрині .. Встигнете просмердіти їх потом та вошами обсипати (Тулуб, Людолови, І, 1957, 84); * Образно. - Усюди, де прокопаєш трохи глибше, добувається та проклята ропа! .. Просмердів [сморід ропи] нам ціле наше життя (Фр., VIII, 1952, 349).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | просмерду | просмердимо |
2 особа | просмердиш | просмердите |
3 особа | просмердить | просмердять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | просмердів | просмерділи |
Жіночий рід | просмерділа | |
Середній рід | просмерділо | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | просмердімо | |
2 особа | просмерди | просмердіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | просмердівши |