простакуватість
ПРОСТАКУВАТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. простакуватий. Свою хитрість і лукавство він приховує під мошкарою добродушності, щиросердості й простакуватості (Збірник про Кроп., 1955, 269).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | простакуватість | простакуватості |
Родовий | простакуватості, простакуватости | простакуватостей |
Давальний | простакуватості | простакуватостям |
Знахідний | простакуватість | простакуватості |
Орудний | простакуватістю | простакуватостями |
Місцевий | на/у простакуватості | на/у простакуватостях |
Кличний | простакуватосте | простакуватості |