просторінь
ПРОСТОРІНЬ, роні, ж . Те саме, що простір 1-3. Він [М. Горький] жив між нас, найкращий серед нас . Серед людей, у кого зброя - слово, Глибоким зором просторінь і час Він прозирав, немов стрілець діброву (Рильський, II, 1960, 109); Де-не-де покажеться невеликий дубовий лісок, а дальше [далі] тягнеться незміряна оком рівна просторінь одного поля (Кобр., Вибр., 1954, 83); Від ліска ділила їх [Петріїв] іще просторінь коло 200 кроків (Фр., VIII, 1952, 153); Хотілось упасти на землю, очима втупитись у небесну просторінь, лежати, не ворухнувши пальцем, і прислухатися до шепоту трав (Чорн., Красиві люди, 1961, 80).
Дивитися у (в) просторінь - те саме, що Дивитися у (в) простір (див . простір). Зигмунд мовчить, думає важко й повільно і дивиться кудись у просторінь (Тулуб, Людолови, II, 1957, 474).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | просторінь | простороні |
Родовий | простороні | простороней |
Давальний | простороні | простороням |
Знахідний | просторінь | простороні |
Орудний | просторінню | просторонями |
Місцевий | на/у простороні | на/у просторонях |
Кличний | простороне | простороні |