простріл
ПРОСТРІЛ, у, ч. 1. тільки простріл. Дія за знач. прострелити, прострілити; // Прострелене місце. Крізь борт струменить вода, Моряк на передній лаві кидається затикати пролам чи простріл (Мушк., Серце.., 1962, 234).
2. розм. Сильний біль, що раптово виникає в попереку при захворюванні м'язів і нервів; люмбаго.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | простріл | простріли |
Родовий | прострілу | прострілів |
Давальний | прострілові, прострілу | прострілам |
Знахідний | простріл | простріли |
Орудний | прострілом | прострілами |
Місцевий | на/у прострілі | на/у прострілах |
Кличний | простріле | простріли |