простягати
ПРОСТЯГАТИ, аю, аєш, недок., ПРОСТЯГТИ і ПРОСТЯГНУТИ, тягну, тягнеш, док., перех. 1. Випрямляючи, витягати в якому-небудь напрямку (руку, ногу і т. ін.), тягтися чимсь до кого-небудь. Дивились, молились Старі мої. А сердешне [дитя] Неначе благає : Випручало рученята Й до їх простягає Манюсінькі... (Шевч., І, 1963, 311); Учитель було не навтішається ним, усе було по щічках його, по щічках, а воно вже таке раде ото, так осміхається, та ту голівку так простягає до його... (Тесл., З книги життя, 1949, 36); Трохи на боці стоїть руда корова, а коло неї - маленьке телятко. Воно простягає шию й ніжиться коло матері (Хотк., І, 1966, 136); У діда все ще позапирано. Тільки Лиско [собака] лежить коло дверей, простягши передні лапи, положивши на них голову... (Мирний, І, 1949, 149); Вона сіла картинно, простягши поперед себе ноги в жовтих, м'яких, блискучих і зовсім нових черевичках (Тют., Вир, 1964, 245); Гість .. сів на стілець, спустив очі вниз і поклав обидві руки на коліна, простягнувши довгі пальці (Н.-Лев., III, 1956, 31); Вона простягнула до нього руки (Стельмах, II, 1962, 352); // у сполуч. із сл. руку. Подавати при зустрічі, прощанні і т. ін. - Здрастуйте! - відказує він, простягаючи .. мені свою .. руку (Мирний, IV, 1955, 361); Через силу мій друг на прощання Свою руку до мене простяг (Граб., І, 1959, 517); Коли він зустрів Катю сьогодні, вона привіталася до нього першою, навіть сама простягнула руку (Гур., Наша молодість, 1949, 65); // Тримаючи в руці що-небудь, підносити його до когось, подавати комусь. - Чи не продали б ви мені розсади трошечки? .. - і простягає [сусіда] мені глечичка (Вовчок, І, 1955, 5); Сказав щось смотритель, підійшов піп, простяг до неї хрест. Ні, їй не треба - і одвела рукою (Коцюб., II, 1955, 197); Василь Васильович простягнув свій келишок і посміхнувся Кардашеві (Жур., Звич. турботи, 1960, 30); * Образно. Виноград на зігнутих гілках Гостинно простягав свої солодкі грона (Рильський, III, 1961, 158); // Тягтися вітами, верхівкою і т. ін. у якомусь напрямку (про дерева та інші рослини). Деякі дерева, заспавшися за довгу зиму, ще чорніли проти неба голим гіллям, але верба вже розбуркалася і скрізь простягала до сонця блідо-зелене листячко (Гр., II, 1963, 488); У вікна віти клени привітно простягли... (Сос., II, 1958, 471); Клен простягнув могутні віти назустріч сонцю (Кочура, Родина.., 1962, 95).
@ Простягати (простягти, простягнути) пазури див. пазур; Простягати (простягти, простягнути) руку [братню (дружню, допомоги і т. ін. )] див. рука; Простягати (простягти, простягнути) руку [за милостинею (Христа ради і т. ін. )] див. рука; Простягати (простягти, простягнути) руку (руки) на кого - що, до кого - чого див. рука; Простягти (простягнути) ноги - те саме, що Витягти (витягнути) ноги (див. витягати). Занедужала небога та й вмерла. За нею вслід і батько наш ноги простяг (Стор., І, 1957, 57).
2. Розпускати, розводити в різні боки (крила); розпростирати. * Образно. Великі творяться діла В радянськім нашім краї , - Нехай же пісня два крила Над нами простягає (Рильський, І, 1956, 361); Ніч темна та пахуча простягла чорні крила (Стор., І, 1957, 341); // Широко розставляти (руки). Софта [духовна особа] зняв руки й простяг над землею, немов прикликав на неї гнів грізного аллаха (Коцюб., І, 1955, 293); Ця щілина між Шевченковою та сусідньою крутою горою така узька, що ми по шию були неначе закопані в землю. Простягнувши руки, можна достати до боків обох гір (Н.-Лев., II, 1956, 386); // Широко розкидати над ким-, чим-небудь віти (про дерева). Чорні смереки добродушно простягали над ними свої мохнаті лаби, наче благословляли (Коцюб., II, 1955, 346); Чекісти мчать у дзвоні віт, що голий гай простяг над ними (Сос., І, 1957, 417); Гілля простягнула Ільма тінява, гігантська (Зеров, Вибр., 1966, 246); // Розтягуючи що-небудь над кимсь, чимсь, покривати, прикривати його зверху. [Лисенко:] Злива страшна .. Чую тільки : «та це ж Леся!». Та як не кинуться [залізничники] до нас. Один .. ухопив Лесю на руки, а двоє свої піджаки над її головою простягли (Сміл., Черв. троянда, 1955, 45).
3. перев. док., розм. Примусити кого-небудь лягти пластом (щоб його побити). - Їй-богу , - кажу до Левадихи , - нарву кропиви, та простягнімо Палажку коло криниці (Н.-Лев., II, 1956, 13); Один [учитель], не можучи витерпіти з його [учня] збитками,.. велів ученикам простягти його на лавці і сам власноручно вліпив йому кілька тростинок (Фр., VIII, 1952, 395).
4. рідко. Прокладати в якомусь напрямку (дорогу, стежку і т. ін.). Отут би простягти залізну колію! Потекла б по ній золота річка живущої і зцілющої води (Стор., І, 1957, 77); * Образно. Лугами Блакитно простягають [ріки] путь (Стельмах, І, 1963, 253); Він здававсь їй ясним місяцем, що одбився в морі її серця та простяг блискучий шлях до щастя (Коцюб., І, 1955, 287).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | простягаю | простягаємо |
2 особа | простягаєш | простягаєте |
3 особа | простягає | простягають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | простягатиму | простягатимемо |
2 особа | простягатимеш | простягатимете |
3 особа | простягатиме | простягатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | простягав | простягали |
Жіночий рід | простягала | |
Середній рід | простягало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | простягаймо | |
2 особа | простягай | простягайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | простягаючи | |
Минулий час | простягавши |