простісінький
ПРОСТІСІНЬКИЙ, а, е, розм . Дуже простий. - Простісінька річ по-простому й написана (Коцюб., І, 1955, 461); - Та простісінька, бач! Не вашого, панського роду, а проста собі стара баба (Кв.-Осн., II, 1956, 196); Розмова з Чіпаріу якось заспокоїла Сахно . Приємно було відчути, що близько є звичайна, простісінька собі, без усяких таємниць, людина (Смолич, І, 1958, 85).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | простісінький | простісінька | простісіньке | простісінькі |
Родовий | простісінького | простісінької | простісінького | простісіньких |
Давальний | простісінькому | простісінькій | простісінькому | простісіньким |
Знахідний | простісінький, простісінького | простісіньку | простісіньке | простісінькі, простісіньких |
Орудний | простісіньким | простісінькою | простісіньким | простісінькими |
Місцевий | на/у простісінькому, простісінькім | на/у простісінькій | на/у простісінькому, простісінькім | на/у простісіньких |