протипоказання
ПРОТИПОКАЗАННЯ, я, с. 1. Стан організму або певна ознака, що свідчить про шкідливість або неможливість застосування яких-небудь ліків, способу лікування і т. ін. Деякі хвороби (активний туберкульоз, малярія ) є протипоказанням для переливання крові, оскільки вони викликають алергічні стани організму (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 283); Основними протипоказаннями щодо купання в відкритих водоймах є різке ослаблення харчування, хвороби серця, значне недокрів'я, запалення нирок (Шк. гігієна, 1959, 114); // Ознака чи обставина, наявність якої робить неможливим застосування або виконання чого-небудь. Природних протипоказань для посадки пілотованого корабля на Марс практично нема (Веч. Київ, 22.XI 1967, 4).
2. юр. Показання, що суперечить показанню іншої особи або виключає його. Протипоказання свідків .
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | протипоказання | протипоказання |
Родовий | протипоказання | протипоказань |
Давальний | протипоказанню | протипоказанням |
Знахідний | протипоказання | протипоказання |
Орудний | протипоказанням | протипоказаннями |
Місцевий | на/у протипоказанні | на/у протипоказаннях |
Кличний | протипоказання | протипоказання |