процвітаний
ПРОЦВІТАНИЙ, а, е, поет . Те саме, що розцвічений. Ой, із города із Трапезонта виступала галера, Трьома цвітами процвітана, мальована (Укр. думи.., 1955, 39); Три місяці пробігло, мов кораблі веселі в морі - всіма цвітами процвітані, добрим скарбом переповнені (Тич., II, 1957, 59); Блискуче коло дам, .. Всіма веселими процвітане цвітами, Стояло на горбі (Рильський, II, 1956, 15).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | процвітаний | процвітана | процвітане | процвітані |
Родовий | процвітаного | процвітаної | процвітаного | процвітаних |
Давальний | процвітаному | процвітаній | процвітаному | процвітаним |
Знахідний | процвітаний, процвітаного | процвітану | процвітане | процвітані, процвітаних |
Орудний | процвітаним | процвітаною | процвітаним | процвітаними |
Місцевий | на/у процвітаному, процвітанім | на/у процвітаній | на/у процвітаному, процвітанім | на/у процвітаних |