прочахати
ПРОЧАХАТИ, ає, недок., ПРОЧАХТИ і ПРОЧАХНУТИ, хне, док . 1. Втрачаючи тепло, ставати холодним. - А ви галушок наварили? - Вже й прочахли десь-то . - Нічого, голодні поїдять і холодне (Стельмах, І, 1962, 96); * Образно. Безшабашний виріс [Антось], севастопольська гауптвахта від нього не прочахала (Гончар, II, 1959, 118); // перен . Заспокоюватися, вгамовуватися (про сильні почуття). Гнів у Марка вже почав прочахати, і в цій історії він зараз уже бачив і смішне (Стельмах, Правда.., 1961, 263); Як мало змінили її ці три роки! Хіба що змужніла, хіба що в очах Віддавна відомий дитячий неспокій, Прихований глибоко, ще не прочах (Перв., II, 1958, 328).
2. Втрачати навесні вологу, просихати (про землю). Почекавши, поки земля прочахне, подалась [Настя] з дитиною в город одвідати Гната (Коцюб., І, 1955, 75); Теплий грунт вже глибоко прочах (Мисик, Біля криниці, 1967, 7).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прочахаю | прочахаємо |
2 особа | прочахаєш | прочахаєте |
3 особа | прочахає | прочахають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прочахатиму | прочахатимемо |
2 особа | прочахатимеш | прочахатимете |
3 особа | прочахатиме | прочахатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прочахав | прочахали |
Жіночий рід | прочахала | |
Середній рід | прочахало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прочахаймо | |
2 особа | прочахай | прочахайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | прочахаючи | |
Минулий час | прочахавши |