прочвалати
ПРОЧВАЛАТИ, аю, аєш, док., розм . 1. Повільно пройти, проїхати. Спустілим скотним двором мовчазно прочвалало двоє літніх людей - жінка і сутулий чолов'яга (Вол., Місячне срібло, 1961, 276).
2. Повільно йти, їхати якийсь час; повільно пройти, проїхати якусь відстань. Прочвалавши двадцять тисяч кілометрів по різних географічних довготах, спинились кінь з Султаном на тому ж місці, звідки три з половиною роки тому рушили в похід до Тихого океану (Довж., I, 1958, 77).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прочвалаю | прочвалаємо |
2 особа | прочвалаєш | прочвалаєте |
3 особа | прочвалає | прочвалають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прочвалав | прочвалали |
Жіночий рід | прочвалала | |
Середній рід | прочвалало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прочвалаймо | |
2 особа | прочвалай | прочвалайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | прочвалавши |