прочитання
ПРОЧИТАННЯ, я, с . Дія за знач. прочитати. Солдат шарпнув документ, обдивився з усіх боків, як щось брудне й таке, що зовсім не вимагає прочитання (Ю. Янов., II, 1954, 59); [Петро:] Один хлопець приніс мені на прочитання свої вірші й просив сказати, чи буде з його писака, чи ні (Сам., II, 1958, 146); Після прочитання [повісті] серед слухачів виникла цікава бесіда (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 21); Деякі, навіть кращі режисери все ще продовжують працювати по-старому, уникаючи свіжого прочитання п'єси (З глибин душі, 1959, 70).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | прочитання | прочитання |
Родовий | прочитання | прочитань |
Давальний | прочитанню | прочитанням |
Знахідний | прочитання | прочитання |
Орудний | прочитанням | прочитаннями |
Місцевий | на/у прочитанні | на/у прочитаннях |
Кличний | прочитання | прочитання |