прочумуватися
ПРОЧУМУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРОЧУМАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм . Приходити до пам'яті. - Чого це вони говорять, неначе три дні не їли або три дні пили та це тільки що прочумуються на похмілля (Н.-Лев., IV, 1956, 133); Зненацька прочумується [Купріян] від гамору і довго не може зрозуміти, що то за гомін (Тют., Вир, 1964, 415); Повилазили сіроми з земляночки, неначе ті бабаки, і довго протирали очі, поки не прочумались (Стор., І, 1957, 393); - Та прочумайся трохи! - грубувато каже-благає наївний Гнаток . - Своїх не впізнаєш... (Вол., Дні.., 1958, 129); * Образно. Матеріали етнографічні пришлю (їх небагато ) - дайте тільки хоч трохи прочуматись по хоробі (Коцюб., III, 1956, 125).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прочумуюся | прочумуємося |
2 особа | прочумуєшся | прочумуєтеся |
3 особа | прочумується | прочумуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прочумуватимуся | прочумуватимемося |
2 особа | прочумуватимешся | прочумуватиметеся |
3 особа | прочумуватиметься | прочумуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прочумувався | прочумувалися |
Жіночий рід | прочумувалася | |
Середній рід | прочумувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прочумуймося | |
2 особа | прочумуйся | прочумуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | прочумуючись | |
Минулий час | прочумувавшись |