прошарок
ПРОШАРОК, рку, ч . 1. Шар чого-небудь у чомусь іншому, між шарами чогось іншого. На основі вивчення прозорості атмосфери Марса можна зробити висновок, що в ній повинен бути прошарок, який добре поглинає фіолетові та ультрафіолетові промені (Наука.., 6, 1961, 9); Повітря давно застосовується в будівельних конструкціях як теплоізоляційний прошарок (Знання.., 9, 1965, 8).
2. перен . Частина суспільного класу, соціальна група, яка чимось вирізняється в межах класу; верства. Привілейований прошарок пролетаріату імперіалістських держав живе почасти за рахунок сотень мільйонів нецивілізованих народів (Ленін, 30, 1972, 156); Говорить [Г. Сковорода]: «А мій жребій з голяками». Тобто : найбідніші верстви селян має тут на оці Сковорода, найбідніші прошарки трудящих (Тич., III, 1957, 103); В умовах соціалістичного суспільства інтелігенція так само є прошарком (а не класом ), але незрівнянно зростає її роль у розвитку науки, культури, в духовному й естетичному житті самого народу (Рад. літ-во, 2, 1968, 7); // Група людей, що виділяється з загального середовища за якими-небудь спільними ознаками. Перебудова партійної роботи на селі сприяла значному зростанню партійного прошарку серед голів, бригадирів та інших керівних працівників колгоспів (Укр. іст. ж., 1, 1960, 6).
3. геол . Тонкий шар якої-небудь гірської породи, грунту між шарами іншої породи, грунту. Коли в будові складок беруть участь товщі глинистих насичених газами порід, а піскуваті прошарки серед них водоносні, то це найсприятливіші умови для утворення грязьових вулканів (Про вулкани.., 1955, 20); Мис був високий, увесь білий, місцями білувато-сірий від вапняку і крейдяних мезозойських прошарків (Тулуб, В степу.., 1964, 275).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | прошарок | прошарки |
Родовий | прошарку | прошарків |
Давальний | прошаркові, прошарку | прошаркам |
Знахідний | прошарок | прошарки |
Орудний | прошарком | прошарками |
Місцевий | на/у прошарку | на/у прошарках |
Кличний | прошарку | прошарки |