проявлятися
ПРОЯВЛЯТИСЯ, яється, недок., ПРОЯВИТИСЯ, явиться; мн . проявляться; док . 1. Виявлятися, ставати помітним (про якості, властивості, почуття і т. ін.). Риси нової людини, людини комуністичного суспільства, проявляються в славних ділах мільйонів трудящих (Рад. Укр., 22.II 1954, 2); Дорожчими ставали Чернишеві його бойові товариші. Це почуття побратимства, мабуть, сповнювало й інших бійців, проявляючись все виразніше і нестримніше, чим менше їх ставало (Гончар, III, 1959, 125); Давно вже тліло в душах незадоволення Марусяком, лиш не було моменту тому проявитися (Хотк., II, 1966, 213); Після виходу з в'язниці він покаявся і пішов служкою в Лавру, де й проявився в нього видатний малярський талант (Смолич, Мир.., 1958, 12); У високих декоративних якостях кептарів проявився тонкий художній смак українського народу (Нар. тв. та етн., 1, 1965, 64).
2. фот . Ставати видимим під дією проявника (про зображення на плівці, пластинці, папері і т. ін.). Знімок проявився дуже виразно .
3. заст . З'являтися. Давно-давно тому назад в брянських лісах проявився лев (Укр.. казки, легенди.., 1957, 42); Марина безслідно зникла, пропала.., чи не подалась, бува, на вільні степи, бо де-небудь би проявилася (Мирний, IV, 1955, 237).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | проявляюся | проявляємося |
2 особа | проявляєшся | проявляєтеся |
3 особа | проявляється | проявляються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | проявлятимуся | проявлятимемося |
2 особа | проявлятимешся | проявлятиметеся |
3 особа | проявлятиметься | проявлятимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | проявлявся | проявлялися |
Жіночий рід | проявлялася | |
Середній рід | проявлялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | проявляймося | |
2 особа | проявляйся | проявляйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | проявляючись | |
Минулий час | проявлявшись |