прудкокрилий
ПРУДКОКРИЛИЙ, а, е. Який має прудкі крила. Сміх літав, мов прудкокрила ластівка по селу, від танка до танка (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 228); * Образно. Як сарна, ти струнка і мила,.. До тебе думка прудкокрила Летить (Олесь, Вибр., 1958, 383); - Вітри мої! Брати мої любі, милі. Вольні, прудкокрилі! (Тич., І, 1957, 48).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | прудкокрилий | прудкокрила | прудкокриле | прудкокрилі |
Родовий | прудкокрилого | прудкокрилої | прудкокрилого | прудкокрилих |
Давальний | прудкокрилому | прудкокрилій | прудкокрилому | прудкокрилим |
Знахідний | прудкокрилий, прудкокрилого | прудкокрилу | прудкокриле | прудкокрилі, прудкокрилих |
Орудний | прудкокрилим | прудкокрилою | прудкокрилим | прудкокрилими |
Місцевий | на/у прудкокрилому, прудкокрилім | на/у прудкокрилій | на/у прудкокрилому, прудкокрилім | на/у прудкокрилих |