прудкість
ПРУДКІСТЬ, кості, ж. Якість і властивість за знач. прудкий. [Іфігенія:] Завжди Ахіллес Вінці за прудкість брав (Л. Укр., І, 1951, 161); Кур'єр з несподіваною для нього прудкістю вилетів з кабінету (Головко, II, 1957, 552); Усе менша їй плата була, затим, що вона усе старіла, слабіла, все більш тратила міць і прудкість (Вовчок, І, 1955, 314); Одного разу.. мені довелося випробувати прудкість своїх ніг (Кир., Вибр., 1960, 99).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | прудкість | прудкості |
Родовий | прудкості, прудкости | прудкостей |
Давальний | прудкості | прудкостям |
Знахідний | прудкість | прудкості |
Орудний | прудкістю | прудкостями |
Місцевий | на/у прудкості | на/у прудкостях |
Кличний | прудкосте | прудкості |