пряниковий
ПРЯНИКОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до пряник. Пряникове тісто; // Який виготовляє пряники. Пряниковий цех.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пряниковий | пряникова | пряникове | пряникові |
Родовий | пряникового | пряникової | пряникового | пряникових |
Давальний | пряниковому | пряниковій | пряниковому | пряниковим |
Знахідний | пряниковий, пряникового | пряникову | пряникове | пряникові, пряникових |
Орудний | пряниковим | пряниковою | пряниковим | пряниковими |
Місцевий | на/у пряниковому, пряниковім | на/у пряниковій | на/у пряниковому, пряниковім | на/у пряникових |