півколо
ПІВКОЛО, а, с. 1. Половина кола як форма лінії. Поверхнею озера побігли широкі півкола (Вл., Аргон. Всесв., 1947, 10); Ніким непомічений човен описав півколо, обходячи пароплав (Трубл., Шхуна.., 1940, 158).
2. у знач. присл. півколом, півколами. У вигляді півкола, півкіл. Враз перед нами з'являється пірамідальна гора,.. а од неї півколом йде височенний хребет - Хамни-бурун (Коцюб., III, 1956, 139); Коли ж півколом стали під дубами, оглянув пильно командир бійців своїх (Тер., Ужинок, 1946, 35); Данько сіє... Мах - сюди, мах - туди, і півколами лягає в теплу розволожену землю насіння (Гончар, II, 1959, 220).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | півколо | півкола |
Родовий | півкола | півкол |
Давальний | півколу | півколам |
Знахідний | півколо | півкола |
Орудний | півколом | півколами |
Місцевий | на/у півколі | на/у півколах |
Кличний | півколо | півкола |