півкуля
ПІВКУЛЯ, і, ж. 1. Половина геометричної кулі, а також предмет такої форми. Стеля [склепу] мала на собі одну-однісіньку оздобу - виковану з каменя випуклясту півкулю (Фр., VI, 1951, 109); // Форма чого-небудь, що нагадує половину геометричної кулі. Настя.. побачила перед собою присадкуватого чоловіка, вдягнутого в куценький кожушок, з-під якого випиралися в боки півкулі штанів-галіфе (Речм., Весн. грози, 1961, 14); Клейкову пастилу випускають у вигляді відлитих півкуль з узорною поверхнею (Укр. страви, 1957, 326).
^ Великі півкулі див. великий.
2. Одна із половин, на які умовно поділяється Земна куля. При різних розташуваннях Землі відносно Сонця.. кожна з півкуль виявляється по-різному розташованою відносно променів сонячного світла (Бесіди про всесвіт, 1953, 21); Перед ним стоїть великий глобус. Біля дошки висять дві величезні карти півкуль (Собко, Скеля.., 1961, 27); // Одна із половин, на які умовно поділяється Місяць. Маючи відомості про поверхню обох півкуль Місяця, можна скласти уявлення про розподіл темних «морів» і світлих материків нашого супутника (Рад. Укр., 17.VІІІ 1965, 2).
Південна півкуля - за умовним поділом - половина Землі або небесної сфери, яка розташована на південь від екватора. Небесний екватор поділяє небесну сферу на дві півкулі - північну і південну (Астр., 1956, 19); Північна півкуля - за умовним поділом - половина Землі або небесної сфери, яка розташована на північ від екватора.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | півкуля | півкулі |
Родовий | півкулі | півкуль |
Давальний | півкулі | півкулям |
Знахідний | півкулю | півкулі |
Орудний | півкулею | півкулями |
Місцевий | на/у півкулі | на/у півкулях |
Кличний | півкуле | півкулі |