підвіконня
ПІДВІКОННЯ, я, с. Нижня частина віконного отвору (дошка, плита і т. ін.). Окремі великі краплини, зриваючись з даху, били по зовнішньому, критому залізом підвіконню (Сенч., Опов., 1959, 41); Обома руками сперся [Каргат] на підвіконня, розглядаючи краєвид, що відкрився звідси (Шовк., Інженери, 1956, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підвіконня | підвіконня |
Родовий | підвіконня | підвіконь |
Давальний | підвіконню | підвіконням |
Знахідний | підвіконня | підвіконня |
Орудний | підвіконням | підвіконнями |
Місцевий | на/у підвіконні | на/у підвіконнях |
Кличний | підвіконня | підвіконня |