підвішений
ПІДВІШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підвісити. Літак, підвішений до стелі, поволі повертає до Марини убік (Епік, Тв., 1958, 554); // підвішено, безос. присудк. сл. Радіозонд являє собою кулю, наповнену воднем, з підйомною силою в кілька кілограмів. До кулі підвішено гондолу (Наука.., 2, 1958, 5).
@ Добре (непогано) підвішений язик - хто-небудь легко уміє висловлюватися, влучно відповідати. Язик у нього підвішений добре. Вміє давати чосу глитайні... (Речм., Весн. грози, 1961, 344); Горлань і демагог, з непогано підвішеним язиком, він мав певний вплив, і не лише серед «сезонників» (Головко, II, 1957, 616).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | підвішений | підвішена | підвішене | підвішені |
Родовий | підвішеного | підвішеної | підвішеного | підвішених |
Давальний | підвішеному | підвішеній | підвішеному | підвішеним |
Знахідний | підвішений, підвішеного | підвішену | підвішене | підвішені, підвішених |
Орудний | підвішеним | підвішеною | підвішеним | підвішеними |
Місцевий | на/у підвішеному, підвішенім | на/у підвішеній | на/у підвішеному, підвішенім | на/у підвішених |