підгорнений
ПІДГОРНЕНИЙ, ПІДГОРНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підгорнути. По обох боках стіни було підгорнене жито, а дрібні дощечки гладкого паркету повідлітали, як би від удару ціпа (Кобр., Вибр., 1954, 121); - Дивіться, - показала вона на підгорнений вологою землею корінь (Жур., Дорога.., 1948, 62); Підгорнута картопля, нескінченними стрічками аж до обрію зеленіють буряки, квітує жито (Нар. тв. та етн., 6, 1969, 74).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | підгорнений | підгорнена | підгорнене | підгорнені |
Родовий | підгорненого | підгорненої | підгорненого | підгорнених |
Давальний | підгорненому | підгорненій | підгорненому | підгорненим |
Знахідний | підгорнений, підгорненого | підгорнену | підгорнене | підгорнені, підгорнених |
Орудний | підгорненим | підгорненою | підгорненим | підгорненими |
Місцевий | на/у підгорненому, підгорненім | на/у підгорненій | на/у підгорненому, підгорненім | на/у підгорнених |