підгоряти
ПІДГОРЯТИ, яє і ПІДГОРАТИ, ає, недок., ПІДГОРІТИ, рить, док. 1. Починати горіти; згоряти трохи, частково або з якогось боку. Олексина хата уже підгорала, а її стріха завалилася, погрібавши в своїх руїнах бідну Матрону (Фр., VIII, 1952, 206); // Занадто засмажуючись, пригоряючи, набувати гіркого присмаку (про страви). Баба раптом розгнівалася й тупнула на діда ногою: - Є в мене час тебе випитувати, коли в мене каша підгоряє в духовці!.. (Ю. Янов., І, 1954, 110); // Прилипати, пригоряти до чого-небудь під час варіння. Смола кипить, і її перемішують, щоб не підгоріла (Ю. Янов., II, 1958, 128); При розігріванні столярного клею треба стежити за тим, щоб він не підгорів, бо від цього клей псується (Гурток «Умілі руки..», 1955, 61).
2. Втрачати свіжість, присмажуватися сонцем (про рослину). Жниварки стоять неполагоджені, жниварки не готові до праці. А пшениця кричить, пшениця підгоряє, пшениця висипається (Донч., І, 1956, 76); Жито від кореня підгоріло, зажовкло (Горд., Дівчина.., 1954, 38).; На Поліссі льон часто підгорає (Хлібороб Укр., 3, 1970, 17).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підгоряю | підгоряємо |
2 особа | підгоряєш | підгоряєте |
3 особа | підгоряє | підгоряють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підгорятиму | підгорятимемо |
2 особа | підгорятимеш | підгорятимете |
3 особа | підгорятиме | підгорятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | підгоряв | підгоряли |
Жіночий рід | підгоряла | |
Середній рід | підгоряло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підгоряймо | |
2 особа | підгоряй | підгоряйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | підгоряючи | |
Минулий час | підгорявши |