підзивати
ПІДЗИВАТИ, аю, аєш, недок., ПІДІЗВАТИ, ву, веш, док., перех. Голосом або рухами просити наблизитися, підійти. Прокопенко почав кивати Щорсу пальцем, підзиваючи його до себе. Щорс підійшов (Довж., І, 1958, 138); Як скінчилась муштра, командир підізвав до себе Івана і на мене кивнув. Підійшов.. і я (Стор., І, 1957, 218).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підзиваю | підзиваємо |
2 особа | підзиваєш | підзиваєте |
3 особа | підзиває | підзивають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підзиватиму | підзиватимемо |
2 особа | підзиватимеш | підзиватимете |
3 особа | підзиватиме | підзиватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | підзивав | підзивали |
Жіночий рід | підзивала | |
Середній рід | підзивало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підзиваймо | |
2 особа | підзивай | підзивайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | підзиваючи | |
Минулий час | підзивавши |