підзмінний
ПІДЗМІННИЙ, а, е. Прикм. до підзміна. Ішов час другої вахти, але відпочинку ніхто не мав. Вся підзмінна вахта з'їхала з капітаном на берег (Трубл., Лахтак, 1953, 17); Підзмінному працівникові ферми трудодні нараховують від середнього виробітку працівника, якого він заміняв (Колг. енц., II, 1956, 194).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | підзмінний | підзмінна | підзмінне | підзмінні |
Родовий | підзмінного | підзмінної | підзмінного | підзмінних |
Давальний | підзмінному | підзмінній | підзмінному | підзмінним |
Знахідний | підзмінний, підзмінного | підзмінну | підзмінне | підзмінні, підзмінних |
Орудний | підзмінним | підзмінною | підзмінним | підзмінними |
Місцевий | на/у підзмінному, підзміннім | на/у підзмінній | на/у підзмінному, підзміннім | на/у підзмінних |