підкоморський
ПІДКОМОРСЬКИЙ, а, е. Стос. до підкоморія. В своїй калитці тримав [пан] увесь підкоморський суд (Стельмах, І, 1962, 272); При Павлі І (1796-1801 рр.) на Лівобережжі [України].. відновлені були старі дворянські суди в повітах - земський і підкоморський, тобто цивільний і межовий (Іст. УРСР, І, 1953, 384).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | підкоморський | підкоморська | підкоморське | підкоморські |
Родовий | підкоморського | підкоморської | підкоморського | підкоморських |
Давальний | підкоморському | підкоморській | підкоморському | підкоморським |
Знахідний | підкоморський, підкоморського | підкоморську | підкоморське | підкоморські, підкоморських |
Орудний | підкоморським | підкоморською | підкоморським | підкоморськими |
Місцевий | на/у підкоморському, підкоморськім | на/у підкоморській | на/у підкоморському, підкоморськім | на/у підкоморських |