підкопаний
ПІДКОПАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до підкопати. Заходимо в крайню ланку. Колгоспниці якраз вибирають з грунту підкопані бурякопідіймачем корені (Рад. Укр., 12.ІХ 1961, 3); // підкопано, безос. присудк. сл . - Бачите, панове, підкопано паркан, стежка втоптана (Фр., IV, 1950, 47).
2. у знач. прикм. Зрушений з місця при підкопуванні. Підкопані буряки в той же день вибирають, очищають і по можливості вивозять на бурякопункти (Орг. і технол. тракт. робіт, 1956, 360).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | підкопаний | підкопана | підкопане | підкопані |
Родовий | підкопаного | підкопаної | підкопаного | підкопаних |
Давальний | підкопаному | підкопаній | підкопаному | підкопаним |
Знахідний | підкопаний, підкопаного | підкопану | підкопане | підкопані, підкопаних |
Орудний | підкопаним | підкопаною | підкопаним | підкопаними |
Місцевий | на/у підкопаному, підкопанім | на/у підкопаній | на/у підкопаному, підкопанім | на/у підкопаних |