підкопувач
ПІДКОПУВАЧ, а, ч. Пристрій для підкопування (у 1 знач.). У колгоспі почали копати цукрові буряки. Приїхав на плантацію тракторист Микола Сенчило з підкопувачем (Рад. Укр., 31.VІІІ 1962, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підкопувач | підкопувачі |
Родовий | підкопувача | підкопувачів |
Давальний | підкопувачеві, підкопувачу | підкопувачам |
Знахідний | підкопувач | підкопувачі |
Орудний | підкопувачем | підкопувачами |
Місцевий | на/у підкопувачі, підкопувачу, підкопувачеві | на/у підкопувачах |
Кличний | підкопувачу | підкопувачі |