підкреслений
ПІДКРЕСЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до підкреслити. Романенко уважно раз і другий раз прочитав підкреслені кольоровим олівцем рядки в передовій статті (Жур., Звич. турботи, 1960, 54); Злополучна замітка була обведена червоним олівцем, а заголовок «Не потурати бракоробам» був двічі підкреслений (Хижняк, Невгамовна, 1961, 110); Прозора тиша стояла над селом і, підкреслене тією тишею, лунко слалось низиною ритмічне чахкання мотора (Коз., Нові Потоки, 1948, 32); Краса місцевої природи повинна бути не тільки збережена, але і найбільш вигідно підкреслена архітектурним виглядом міст і сіл (Наука.., 10, 1961, 7); // підкреслено, безос. присудк. сл. Цими козаками, що скажено неслися,.. так було підкреслено безмежність, простір і дичину, що непомітно проймав страх і захоплення (Ю. Янов., V, 1959, 131); // у знач. ім. підкреслене, ного, с. Те, під чим проведена риска. Гонтар іще раз перечитав підкреслене й замислився (Баш, Вибр., 1948, 23).
2. у знач. прикм. На якому спеціально наголошено. - Лізо! - навздогін гукає [Аркадій], і коли в дверях.. з'являється дружина, він їй.. з підкресленою пошаною передає листа (Стельмах, І, 1962, 286); У школярів, особливо старших класів, з'являється підкреслений вираз заклопотаності (Донч., V, 1957, 502).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | підкреслений | підкреслена | підкреслене | підкреслені |
Родовий | підкресленого | підкресленої | підкресленого | підкреслених |
Давальний | підкресленому | підкресленій | підкресленому | підкресленим |
Знахідний | підкреслений, підкресленого | підкреслену | підкреслене | підкреслені, підкреслених |
Орудний | підкресленим | підкресленою | підкресленим | підкресленими |
Місцевий | на/у підкресленому, підкресленім | на/у підкресленій | на/у підкресленому, підкресленім | на/у підкреслених |