підкурювання
ПІДКУРЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. підкурювати. Від якого часу корова схудла, не дає молока, не підпускає навіть до себе. Не помогла ні свячена вода, ні підкурювання - ніщо (Коцюб., І, 1955, 263); * Образно. Раз якось.. довелось мені пустити дим просто в обличчя добродієві Дмитренку.. Добродій Дмитренко, внаслідок того підкурювання, чхнув (Сам., II, 1958, 251).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підкурювання | підкурювання |
Родовий | підкурювання | підкурювань |
Давальний | підкурюванню | підкурюванням |
Знахідний | підкурювання | підкурювання |
Орудний | підкурюванням | підкурюваннями |
Місцевий | на/у підкурюванні | на/у підкурюваннях |
Кличний | підкурювання | підкурювання |