підмурівок
ПІДМУРІВОК, вка, ч. Те саме, що підмурок. Се єдине місце в Ялті, де можна сидіти просто на піску, а не на лавці, і бачити, як хвиля розточується по березі, не розбиваючись об підмурівок набережної (Л. Укр., III, 1952, 608); Хай же згадають дочки та сини, Що їм будуєм підмурівок новий Не тільки з юних поривів ясних, Але і з давніх мислей золотих (Рильський, Поеми, 1957, 7).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підмурівок | підмурівки |
Родовий | підмурівка | підмурівків |
Давальний | підмурівкові, підмурівку | підмурівкам |
Знахідний | підмурівок | підмурівки |
Орудний | підмурівком | підмурівками |
Місцевий | на/у підмурівку | на/у підмурівках |
Кличний | підмурівку | підмурівки |
підмурівка
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підмурівка | підмурівки |
Родовий | підмурівки | підмурівок |
Давальний | підмурівці | підмурівкам |
Знахідний | підмурівку | підмурівки |
Орудний | підмурівкою | підмурівками |
Місцевий | на/у підмурівці | на/у підмурівках |
Кличний | підмурівко | підмурівки |