підношення
ПІДНОШЕННЯ, я, с. 1. рідко. Те саме, що піднесення. [Заграничний політик:] Нашій штуці [мистецтву] байдуже до того, чи ви через неї підвищитесь, чи ні.. Вона - скарбниця найвищого, найсубтильнішого чуття, а не підойма до підношення вгору стофунтових кльоців [колод] (Фр., IV, 1950, 36).
2. заст. Подарунок, хабар. - А це вам, Василю Степановичу, - показав Головатий на пайку [дарунків], розміри якої значно поступалися перед підношенням, призначеним князеві (Добр., Очак. розмир, 1965, 15).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підношення | підношення |
Родовий | підношення | підношень |
Давальний | підношенню | підношенням |
Знахідний | підношення | підношення |
Орудний | підношенням | підношеннями |
Місцевий | на/у підношенні | на/у підношеннях |
Кличний | підношення | підношення |