підозріливий
ПІДОЗРІЛИВИЙ, а, е. Схильний до підозр; недовірливий. Шевченко був по натурі скритний і підозріливий, до незнайомих ставився насторожено (Гур., Через замети, 1961, 7); // Який виражає підозру (про погляд, очі і т. ін.). Якусь хвилину старий поглядав на неї недовірливо, підозріливим поглядом (Коцюба, Нові береги, 1959, 65); Був у нашій родині дуже невеселий день - розподіл дідизни. Мов чужі, сиділи на ясенових лавах брати й братова, висвічували одне одного підозріливим оком (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 7).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | підозріливий | підозрілива | підозріливе | підозріливі |
Родовий | підозріливого | підозріливої | підозріливого | підозріливих |
Давальний | підозріливому | підозріливій | підозріливому | підозріливим |
Знахідний | підозріливий, підозріливого | підозріливу | підозріливе | підозріливі, підозріливих |
Орудний | підозріливим | підозріливою | підозріливим | підозріливими |
Місцевий | на/у підозріливому, підозріливім | на/у підозріливій | на/у підозріливому, підозріливім | на/у підозріливих |