підострожений
ПІДОСТРОЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підострожити; // у знач. прикм. Зметнулись підострожені коні (Кач., II, 1958, 415).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | підострожений | підострожена | підострожене | підострожені |
Родовий | підостроженого | підостроженої | підостроженого | підострожених |
Давальний | підостроженому | підостроженій | підостроженому | підостроженим |
Знахідний | підострожений, підостроженого | підострожену | підострожене | підострожені, підострожених |
Орудний | підостроженим | підостроженою | підостроженим | підостроженими |
Місцевий | на/у підостроженому, підостроженім | на/у підостроженій | на/у підостроженому, підостроженім | на/у підострожених |