підохочуваний
ПІДОХОЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до підохочувати. Микола Васильович, захоплений почутим і підохочуваний дочкою, запропонував продекламувати щось із Некрасова (М. Ол., Леся, 1960, 160).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | підохочуваний | підохочувана | підохочуване | підохочувані |
Родовий | підохочуваного | підохочуваної | підохочуваного | підохочуваних |
Давальний | підохочуваному | підохочуваній | підохочуваному | підохочуваним |
Знахідний | підохочуваний, підохочуваного | підохочувану | підохочуване | підохочувані, підохочуваних |
Орудний | підохочуваним | підохочуваною | підохочуваним | підохочуваними |
Місцевий | на/у підохочуваному, підохочуванім | на/у підохочуваній | на/у підохочуваному, підохочуванім | на/у підохочуваних |