підправлений
ПІДПРАВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підправити. Це моя давня робота, трошки підправлена за послідні [останні] часи (Мирний, V, 1955, 395); Вночі прибігали до нього з обох редакцій і погоджували підправлену.. промову (Ле, Міжгір'я, 1953, 479); Горілка, якою щедро угощав [Мошко] свойого годованця,.. була трошечка [трошечки] підправлена... (Фр., IV, 1950, 431).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | підправлений | підправлена | підправлене | підправлені |
Родовий | підправленого | підправленої | підправленого | підправлених |
Давальний | підправленому | підправленій | підправленому | підправленим |
Знахідний | підправлений, підправленого | підправлену | підправлене | підправлені, підправлених |
Орудний | підправленим | підправленою | підправленим | підправленими |
Місцевий | на/у підправленому, підправленім | на/у підправленій | на/у підправленому, підправленім | на/у підправлених |