підталий
ПІДТАЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до підтанути. Кучугури [снігу], підталі з південного боку, дивовижно стали схожі на білих вовків (Тулуб, В степу.., 1964, 11).
2. у знач. прикм. Трохи, злегка розталий. Василько тулився до матері, обколупуючи на її рукавах підталий лід (Кучер, Вогник, 1952, 25).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | підталий | підтала | підтале | підталі |
Родовий | підталого | підталої | підталого | підталих |
Давальний | підталому | підталій | підталому | підталим |
Знахідний | підталий, підталого | підталу | підтале | підталі, підталих |
Орудний | підталим | підталою | підталим | підталими |
Місцевий | на/у підталому, підталім | на/у підталій | на/у підталому, підталім | на/у підталих |